ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

ВПЛИВ ФЕНОЛУ ТА ФОРМАЛЬДЕГІДУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

     Вчені встановили, що пил, пари та водний розчин фенолу дуже швидко всмоктуються, подразнюють слизові оболонки і мають вплив на нервову систему. До ознак гострого отруєння фенолом відносяться: чхання, кашель, запаморочення, головний біль, блідість шкіри, нудота. При важкому отруєнні може настати втрата свідомості. Формальдегід (синоніми: формальдегід, мурашиний альдегід, метилальдегід; хімічна формула CH2O) – це безбарвний газ з різким запахом, добре розчинний у воді. Одержують цю речовину у промислових масштабах шляхом окислення метанолу

При потраплянні формальдегіду у організм спостерігаються блідість, загальне нездужання, головний біль, утруднене дихання. При потраплянні формальдегіду вражається нервова і репродуктивна системи та очі. При постійному вдиханні фенолу і формальдегіду можуть виникати : гострий бронхіт, запальні процеси слизової оболонки очей, наростаючі запаморочення, утруднення дихання, відчуття страху, нудота, слабкість. Однією з основних причин високого рівня фенолу та формальдегіду є проведення будівельних та ремонтних робіт, використання різноманітних лаків та фарб, деревостружкових плит, облаштування підвісних стель, лінолеуму та ламінату, встановлення нових меблів. Також важливе значення має кратність повітрообміну, що вказує на інтенсивність вентилювання приміщень. Приміщення, де проводяться ремонтні роботи, повинні мати вікна з фрамугами та своєчасне провітрюватися. Площа фрамуги до площі підлоги повинно мати співвідношення 1/50. Облаштовані припливно- витяжною вентиляцією.

Відповідно до гігієнічних нормативів гранично допустима концентрація фенолу та формальдегіду у повітрі закритих приміщень навчальних закладів не повинна перевищувати відповідно 0,006 мг/м.куб та 0,003 мг/м. куб.

Чи є який-небудь захист від формальдегіду?

1.Бажано купувати продукцію зроблену з цільного дерева (хоча і при їх виготовленні, виробники часто, використовують шкідливі компоненти).

2.Не слід ставити предмети з ДСП і МДФ поблизу джерел тепла – біля батарей опалення, під прямі сонячні промені і т.п.

3.Перед тим, як заносити в квартиру меблі, ламінат, фанеру та інші оздоблювальні матеріали, дайте їм «вивітритися» на вулиці.

4.Корисно провітрювання приміщення. Ще краще – поставити очищувач повітря, це допоможе частково нейтралізувати формальдегід.

5.Не забувати, про зелені рослини в будинку, які очищають повітря.

СІРКОВОДЕНЬ та ЙОГО ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ

   Забруднене атмосферне повітря, особливо в промислових зонах, є серйозною загрозою для здоров'я людей. Одним з найнебезпечніших забруднювачів є сірководень, який може спричиняти різноманітні захворювання дихальної, нервової та серцево-судинної систем,органів зор. Вдихання забрудненого повітря, яке містить сірководень, може призвести до різноманітних проблем здоров'я. При невеликих концентраціях сірководню можуть викликати подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, кашель, утруднене дихання, головний біль, запаморочення, нудоту, блювання, порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску та інші. Висока концентрація заводів та виробництв посилює ризик для здоров'я населення.

Сірководень – це безбарвний газ з характерним запахом тухлих яєць, який є одним з найпоширеніших забруднювачів атмосферного повітря, особливо в промислових зонах. Також цей газ є супутником процесу очищення стічних вод, він важчий за повітря, тому може накопичуватися в низинах, канавах, ярах, ямах і навіть у колодязях та льохах. Людина чи не щодня стикається із сірководнем. Незважаючи на виражений стійкий запах організм до нього швидко звикає і не помічає присутності цієї речовини в навколишньому середовищі. Цим і небезпечний сірководень. Навіть легке отруєння сірководнем може спричинити ускладнення. Страждають передусім дихальна система і органи зору. Внаслідок отруєння сірководнем з'являються різь в очах, подразнення верхніх дихальних шляхів, кашель, чхання, у важких випадках — втрата свідомості.

Як діяти під час виникнення запаху сірководню:

• виходити із зони зараження необхідно перпендикулярно до напрямку вітру;
• захистити органи дихання протигазом або ватно-марлевою пов'язкою, рушником чи іншою бавовняною тканиною, складеною кілька разів, попередньо змочивши її 2%-м розчином лимонної чи оцтової кислоти або водою;
• допомогти дітям, інвалідам, літнім людям;
• щільно закрити вікна і двері, бажано завісити віконні та дверні пройми тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту.

Як діяти в разі отруєння сірководнем:

• Винесіть постраждалого на свіже повітря;
• Шкіру, слизові та очі промивайте водою або 2%-м розчином борної кислоти щонайменше 15 хвилин;
• В очі закрапайте по дві-три краплі 30%-го альбуциду;
• Ніс змастіть оливковою чи вазеліновою олією;
• Дайте потерпілому велику кількість води або молока;
• В разі спазму голосових щілин треба зігріти ділянку шиї, зробити теплі ванночки, інгаляцію.

Не панікуйте! Своєчасна та правильно надана допомога врятує життя потерпілому від сірководню. За підозри ураження не допускайте ніяких фізичних навантажень, пийте якомога більше теплого молока, чаю і обов'язково зверніться за медичною допомогою.

Екологічна безпека: як захистити дитину від шкідливих факторів довкілля 

Прогрес у розвитку нашого суспільства призвів не лише до поліпшення умов та якості життя, а й спричинив значне забруднення природних ресурсів, внаслідок чого змінився екологічний стан планети.

Зміна навколишнього середовища негативно впливає на здоров'я дітей. Шкідлива дія проявляється в ослабленні імунітету, у порушенні функцій різних органів та систем. Найбільше страждає імунна, ендокринна та центральна імунна система дитини. А тому діти все частіше хворіють на гострі респіраторні та інші захворювання, а тривалі захворювання ведуть до стійкої патології.

Забруднене повітря у приміщенні, де перебувають діти, є головним чинником ризику для їхнього здоров'я. Повітря містить багато сполук – пил, віруси і бактерії. Пил постійно перебуває у повітрі і є одним з основних переносників мікробів, через що у запилених приміщеннях інфекція поширюються набагато швидше і діти хворіють частіше.

Повітря може містити спори грибків, що є досить агресивними алергенами. Його забруднюють матеріали, що використовують для догляду за приміщеннями: мийні й очищувальні засоби виділяють небезпечні для здоров'я речовини. Забруднене повітря всередині приміщень підвищує ризик розвитку пневмонії у дітей, а також хронічних захворювань легень.

Випари продуктів життєдіяльності людини, домашніх тварин, тютюновий дим, випромінювання електропобутових приладів, телевізорів, комп'ютерів, шерсть домашніх тварин – все це спричиняє напади астми, втому, подразнення слизових ока тощо.

Шум – це ще одна із причин фізичного забруднення навколишнього середовища, яка знижує працездатність у дітей.

Діти також дуже чутливі до радіоактивного випромінювання. Опромінена хрящова тканина зупиняє ріст їх кісток. Чим менші діти, тим сильніше пригнічується ріст кісток внаслідок підвищеного рівня радіації. Уникати впливу радіоактивного опромінювання можна при розумному підході до вибору продуктів харчування, іграшок, посуду, місць відпочинку. Зокрема, не бажано купувати сезоні ягоди та гриби на стихійних ринках, де рівень радіації ніхто не відстежує. Те саме стосується і не сертифікованих іграшок, посуду, які можуть бути виготовлені з використанням опромінених матеріалів.

Для того, щоб захистити дітей від впливу різних негативних чинників на їх здоров'я необхідно дотримуватися певних рекомендацій. У дитячому закладі приміщення регулярно провітрюють, здійснюють вологе прибирання з миючими та дезінфекційними засобами рекомендованими МОЗ України. Вдома батькам необхідно влаштувати профілактику від шумів, стежити, щоб у кімнаті дитини була тиша – вимикати телевізор. Це дає змогу позбавитися від зайвого крику, шуму. Цей час можна використати на спілкування з дитиною та спільні ігри. У кімнаті, де найбільше часу проводить дитина, слід залишати якомога менше електроприладів.

Також зміцненню імунітету дитини допомагає чисте повітря, сонце і вода, здорове харчування, фізична активність. Сильний організм дитини легше впорається з негативними чинниками навколишнього середовища.

Безпека дітей вдома — це одне з найважливіших завдань для батьків.

Від того, як організовано простір для малюків, залежить їх здоров'я та благополуччя.