ЗДОРОВА ШКОЛА ХАРЧУВАННЯ
Поради батькам щодо організації харчування дітей вдома
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
- перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять тощо);
- виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА
- Меню домашнього харчування має бути збалансованим та
містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин,
вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.
- Перед прийомом їжі
обов'язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.
- Їжа повинна бути різноманітною і складатися з різних продуктів. Корисно їсти молочні продукти, рибо, м'ясо, багато різних овочів та фруктів. Овочі та фрукти треба їсти лише добре вимитими. Не захоплюйтеся надмірно солодощами, мучними виробами, жирною та солоною їжею.
- Їсти треба 4 рази на день в один і той самий час. Якщо дотримуватися цього правила, то перед їжею з'явиться апетит, їжа буде краще засвоюватись. Користь від цього має весь організм. Вранці обовязково повинен бути сніданок, а вечеря за дві години до сну.
- Їсти треба повільно, добре пережовуючи. Нехтування цим правилом спричиняє шлунково-кишкові захворювання.
- Не можна переїдати. Переїдання є причиною багатьох захворювань.
ЧОМУ ДИТИНА МАЛО ЇСТЬ? ЯК ГОДУВАТИ ДИТИНУ-«МАЛОЇЖКУ»?
Батьків дуже турбує, коли маля мало їсть. Наприклад, коли малятам виповнюється півтора-два роки, багато хто з них стають «малоїжками». Це відбувається тому, що під час грудного вигодовування в організмі маляти накопичується жировий запас, що потрібний напочатку переходу до справжньої дорослої їжі.
Дорослі часто не звертають уваги на причини поганого дитячого апетиту.
Ну чому, коли ми не хочемо їсти спекотливого літнього дня, наші діти повинні їсти так само, як звичайно? Насильницьким годуванням в такому випадку Ви досягнете тільки зворотного результату.
Знижується апетит і під час хвороби. Але це природно для людського організму! Так чому ж ми щосили намагаємося нагодувати захворілого малюка, умовляючи його, що чим більше він зараз з'їсть, тим скоріше видужає? Організму просто важко в такому ослабленому стані перетравлювати їжу. Погодьтеся з тим фактом, що немовля прекрасно знає, коли йому час їсти. І воно голосно сигналізує нам про це своїм лементом.
Будьте спокійні! У кожної дитини від природи прекрасно розвинене почуття самозбереження, і тому голодувати вона не буде.
А якщо Ви в родині не домовилися, і бабуся є затятою прихильницею «теорії годування за будь-яких умов», Ви дотримуєтеся демократичної позиції, а тато вважає, що можна діяти залежно від обставин, дитина дуже незабаром зрозуміє, що всіма Вами можна маніпулювати. І тоді стережіться! Їсти краще вона не буде, а от Вам з нею буде клопот. Тому, насамперед, домовтеся — змушувати малюка їсти чи ні. Дуже важливо, як організований у Вашій родині режим харчування. Є такі родини, в яких їдять суворо у визначений час, а є такі, де можуть перекушувати майже весь день. Мами, які дотримуються другої позиції, щиро вважають, що вчиняють добре. Адже дітям корисно дробове харчування — невеликими порціями декілька разів на день. Дотримуватися режиму харчування, звичайно, не зашкодить, особливо старшим дітям. Але неправильним буде і повне скасування перекусів. Головне — що саме ми даємо «погризти» маляті. Фрукти, несолодкі сухарики зі звичайного хліба у невеликих кількостях, сухофрукти — мабуть, буде добре. А цукерки, булочки й тістечка не повинні бути доступні постійно. Багатьом дітям властива одноманітність у виборі продуктів харчування. Вони люблять лише декілька продуктів або їхнє сполучення і без ентузіазму погоджуються спробувати що-небудь новеньке. Такий консерватизм може бути тимчасовим. Наприклад, тиждень маля із задоволенням їсть сир, а потім починає їсти яблука або банани. Тому не слід ставити собі за мету максимально урізноманітнити раціон дитини, їй це просто не потрібно
ВПЛИВ ФЕНОЛУ ТА ФОРМАЛЬДЕГІДУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Вчені встановили, що пил, пари та водний розчин фенолу дуже швидко всмоктуються, подразнюють слизові оболонки і мають вплив на нервову систему. До ознак гострого отруєння фенолом відносяться: чхання, кашель, запаморочення, головний біль, блідість шкіри, нудота. При важкому отруєнні може настати втрата свідомості. Формальдегід (синоніми: формальдегід, мурашиний альдегід, метилальдегід; хімічна формула CH2O) – це безбарвний газ з різким запахом, добре розчинний у воді. Одержують цю речовину у промислових масштабах шляхом окислення метанолу
При потраплянні формальдегіду у організм спостерігаються блідість, загальне нездужання, головний біль, утруднене дихання. При потраплянні формальдегіду вражається нервова і репродуктивна системи та очі. При постійному вдиханні фенолу і формальдегіду можуть виникати : гострий бронхіт, запальні процеси слизової оболонки очей, наростаючі запаморочення, утруднення дихання, відчуття страху, нудота, слабкість. Однією з основних причин високого рівня фенолу та формальдегіду є проведення будівельних та ремонтних робіт, використання різноманітних лаків та фарб, деревостружкових плит, облаштування підвісних стель, лінолеуму та ламінату, встановлення нових меблів. Також важливе значення має кратність повітрообміну, що вказує на інтенсивність вентилювання приміщень. Приміщення, де проводяться ремонтні роботи, повинні мати вікна з фрамугами та своєчасне провітрюватися. Площа фрамуги до площі підлоги повинно мати співвідношення 1/50. Облаштовані припливно- витяжною вентиляцією.
Відповідно до гігієнічних нормативів гранично допустима концентрація фенолу та формальдегіду у повітрі закритих приміщень навчальних закладів не повинна перевищувати відповідно 0,006 мг/м.куб та 0,003 мг/м. куб.
Чи є який-небудь захист від формальдегіду?
1.Бажано купувати продукцію зроблену з цільного дерева (хоча і при їх виготовленні, виробники часто, використовують шкідливі компоненти).
2.Не слід ставити предмети з ДСП і МДФ поблизу джерел тепла – біля батарей опалення, під прямі сонячні промені і т.п.
3.Перед тим, як заносити в квартиру меблі, ламінат, фанеру та інші оздоблювальні матеріали, дайте їм «вивітритися» на вулиці.
4.Корисно провітрювання приміщення. Ще краще – поставити очищувач повітря, це допоможе частково нейтралізувати формальдегід.
5.Не забувати, про зелені рослини в будинку, які очищають повітря.
СІРКОВОДЕНЬ та ЙОГО ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ
Забруднене атмосферне повітря, особливо в промислових зонах, є серйозною загрозою для здоров'я людей. Одним з найнебезпечніших забруднювачів є сірководень, який може спричиняти різноманітні захворювання дихальної, нервової та серцево-судинної систем,органів зор. Вдихання забрудненого повітря, яке містить сірководень, може призвести до різноманітних проблем здоров'я. При невеликих концентраціях сірководню можуть викликати подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, кашель, утруднене дихання, головний біль, запаморочення, нудоту, блювання, порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску та інші. Висока концентрація заводів та виробництв посилює ризик для здоров'я населення.
Сірководень – це безбарвний газ з характерним запахом тухлих яєць, який є одним з найпоширеніших забруднювачів атмосферного повітря, особливо в промислових зонах. Також цей газ є супутником процесу очищення стічних вод, він важчий за повітря, тому може накопичуватися в низинах, канавах, ярах, ямах і навіть у колодязях та льохах. Людина чи не щодня стикається із сірководнем. Незважаючи на виражений стійкий запах організм до нього швидко звикає і не помічає присутності цієї речовини в навколишньому середовищі. Цим і небезпечний сірководень. Навіть легке отруєння сірководнем може спричинити ускладнення. Страждають передусім дихальна система і органи зору. Внаслідок отруєння сірководнем з'являються різь в очах, подразнення верхніх дихальних шляхів, кашель, чхання, у важких випадках — втрата свідомості.
Як діяти під час виникнення запаху сірководню:
- виходити із зони зараження необхідно перпендикулярно до напрямку вітру;
- захистити органи дихання протигазом або ватно-марлевою пов'язкою, рушником чи іншою бавовняною тканиною, складеною кілька разів, попередньо змочивши її 2%-м розчином лимонної чи оцтової кислоти або водою;
- допомогти дітям, інвалідам, літнім людям;
- щільно закрити вікна і двері, бажано завісити віконні та дверні пройми тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту.
Як діяти в разі отруєння сірководнем:
- Винесіть постраждалого на свіже повітря;
- Шкіру, слизові та очі промивайте водою або 2%-м розчином борної кислоти щонайменше 15 хвилин;
- В очі закрапайте по дві-три краплі 30%-го альбуциду;
- Ніс змастіть оливковою чи вазеліновою олією;
- Дайте потерпілому велику кількість води або молока;
- В разі спазму голосових щілин треба зігріти ділянку шиї, зробити теплі ванночки, інгаляцію.
Не панікуйте! Своєчасна та правильно надана допомога врятує життя потерпілому від сірководню. За підозри ураження не допускайте ніяких фізичних навантажень, пийте якомога більше теплого молока, чаю і обов'язково зверніться за медичною допомогою.
Екологічна безпека: як захистити дитину від шкідливих факторів довкілля
Прогрес у розвитку нашого суспільства призвів не лише до поліпшення умов та якості життя, а й спричинив значне забруднення природних ресурсів, внаслідок чого змінився екологічний стан планети.
Зміна навколишнього середовища негативно впливає на здоров'я дітей. Шкідлива дія проявляється в ослабленні імунітету, у порушенні функцій різних органів та систем. Найбільше страждає імунна, ендокринна та центральна імунна система дитини. А тому діти все частіше хворіють на гострі респіраторні та інші захворювання, а тривалі захворювання ведуть до стійкої патології.
Забруднене повітря у приміщенні, де перебувають діти, є головним чинником ризику для їхнього здоров'я. Повітря містить багато сполук – пил, віруси і бактерії. Пил постійно перебуває у повітрі і є одним з основних переносників мікробів, через що у запилених приміщеннях інфекція поширюються набагато швидше і діти хворіють частіше.
Повітря може містити спори грибків, що є досить агресивними алергенами. Його забруднюють матеріали, що використовують для догляду за приміщеннями: мийні й очищувальні засоби виділяють небезпечні для здоров'я речовини. Забруднене повітря всередині приміщень підвищує ризик розвитку пневмонії у дітей, а також хронічних захворювань легень.
Випари продуктів життєдіяльності людини, домашніх тварин, тютюновий дим, випромінювання електропобутових приладів, телевізорів, комп'ютерів, шерсть домашніх тварин – все це спричиняє напади астми, втому, подразнення слизових ока тощо.
Шум – це ще одна із причин фізичного забруднення навколишнього середовища, яка знижує працездатність у дітей.
Діти також дуже чутливі до радіоактивного випромінювання. Опромінена хрящова тканина зупиняє ріст їх кісток. Чим менші діти, тим сильніше пригнічується ріст кісток внаслідок підвищеного рівня радіації. Уникати впливу радіоактивного опромінювання можна при розумному підході до вибору продуктів харчування, іграшок, посуду, місць відпочинку. Зокрема, не бажано купувати сезоні ягоди та гриби на стихійних ринках, де рівень радіації ніхто не відстежує. Те саме стосується і не сертифікованих іграшок, посуду, які можуть бути виготовлені з використанням опромінених матеріалів.
Для того, щоб захистити дітей від впливу різних негативних чинників на їх здоров'я необхідно дотримуватися певних рекомендацій. У дитячому закладі приміщення регулярно провітрюють, здійснюють вологе прибирання з миючими та дезінфекційними засобами рекомендованими МОЗ України. Вдома батькам необхідно влаштувати профілактику від шумів, стежити, щоб у кімнаті дитини була тиша – вимикати телевізор. Це дає змогу позбавитися від зайвого крику, шуму. Цей час можна використати на спілкування з дитиною та спільні ігри. У кімнаті, де найбільше часу проводить дитина, слід залишати якомога менше електроприладів.
Також зміцненню імунітету дитини допомагає чисте повітря, сонце і вода, здорове харчування, фізична активність. Сильний організм дитини легше впорається з негативними чинниками навколишнього середовища.
Безпека дітей вдома — це одне з найважливіших завдань для батьків.
Від того, як організовано простір для малюків, залежить їх здоров'я та благополуччя.